Сиві гуси у ніч відкричали
За моря, за моря, за
На обличчі моєї
Не світилася жодна зоря.
Спало небо, пусте і задимлене,
Я з тобою прощався вві сні.
Десь далеко, аж наче за Димером,
Віщували світанок півні.
1 min read
СлушатьСон
0
0
12
Give Award
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…
Other author posts
З Арсенія Тарковського
От і літо пройшло, Відгуло, відпалало Тихо світиться тло, Тільки цього замало…
Осінні сосни
Пройдемося до кемпінгу І скінчено, і все А явори Виходять до шосе…
Елегія
Над косою Обиточною ні хмарки Серпень в’яже біле сонце у снопи Від Бердянської затоки аж по Скошені стоять мої степи…
Світанок
І почулося знадвору, Із міської тишини: За Дніпром співають Солов’ї і ясени…
Comments
You need to be signed in to write comments
