Женщине
Ты - женщина, ты - книга между книг,
Ты - свернутый, запечатленный свиток;
В его строках и дум и слов избыток,
В его листах безумен каждый миг.
Ты - женщина, ты - ведьмовский напиток!
Он жжет огнем, едва в уста проник;
Но пьющий пламя подавляет крик
И славословит бешено средь пыток.
Ты - женщина, и этим ты права.
От века убрана короной звездной,
Ты - в наших безднах образ божества!
Мы для тебя влечем ярем железный,
Тебе мы служим, тверди гор дробя,
И молимся - от века - на тебя!
1899 г.
Ти - жінка, і ти — книга серед книг,
Ти — звиток, що згорнули необачно,
Є в ньому гра думок, багатство значень,
В сторінці кожній — неозора мить.
Ти — жінка, ти — напій відьом жорстоких!
Він так пече із дотиком до вуст,
Що той, хто п'є вогонь, болючий хруст
Своїх чуттів стискає в дивні строфи.
Ти — жінка, в цьому — рація твоя.
Твоя корона зоряна одвічна
Несе в безодні світло ліхтаря.
Тобі ми несемо ярем залізний.
Вриваючись в глибини сивих гір,
Молитва у серцях тремтить наскрізно!
переклад Марини Чиянової
