1 min read
Слушать(AI)З кохання плакав я ридав
З кохання плакав я,
Над бором хмари
Той плач між нею, мною став
Мамуровим
Пливуть тужіння
Вернися з
Спадає лист на вівтарі
Кучерявим
Уже десь випали
Над бором хмари
Розбиті ніжні вороги
Мармуровим
Самотня ти, самотній
Весна! — світанок! —
Обсипалась душа твоя
Вранішняя вишня…)1917
Павло Тичина
Па́вел Григо́рьевич Тычи́на (рус. дореф. Павелъ Григорьевичъ Тычининъ; укр. Павло Григорович Тичина; 1891[2]—1967) — украинский советский поэт и
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Душа моя — послухай!
Душа моя — послухай Як яблуня в цвіту Моє життя, — кохана, Мов срібнотканий сон
По хліб шла дитина — трояндно!
По хліб шла дитина — трояндно : тікайте стріляють, ідуть Розкинуло ручки —
Гаптує дівчина й ридає
Гаптує дівчина й ридає Чи то ж шиття Червоним, чорним Мені життя
Ой не крийся природо
Ой не крийся, природо, не крийся,що ти в тузі за літом, у тузі У туманах ти сниш… А чогось так сичірозридалися в лузі Твої коси від смутку, від сумувкрила прозолоть, ой ще й кривава Певно, й серце твоє взолотила печаль,що така ти ла...
