Де ходили ми степом тим,
Вже не б’ють крильми стрепети.
Не сміється ніч зорями
Там тепер все зорано.
Пригадай колись, любая,
Скільки там було люблено!..
Воду п’є з Дніпра вересень.
Сам-один пливе селезень.
1 min read
СлушатьВересень
0
0
14
Give Award
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…
Other author posts
Ніч у саду
Ми в курені прокинулись вночі Далекий вогник блимав на оборі Кричали десь над Ніжином сичі, І небо в сад обтрушувало зорі…
Зимовий етюд з горобиною
Відбунтували, відлюбили, Все розгубили на бігу Останні грона Горять на білому снігу…
До читача
Ця історія туманна В ній то зустріч, то розлука Ця історія у Відцвітала й знов цвіла…
Осінні сосни
Пройдемося до кемпінгу І скінчено, і все А явори Виходять до шосе…
Comments
You need to be signed in to write comments
