Де ходили ми степом тим,
Вже не б’ють крильми стрепети.
Не сміється ніч зорями
Там тепер все зорано.
Пригадай колись, любая,
Скільки там було люблено!..
Воду п’є з Дніпра вересень.
Сам-один пливе селезень.
1 min read
СлушатьВересень
0
0
14
Give Award
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…
Other author posts
Солдати Вітчизняної Ввійни
Схиляються у траурі знамена Змовкає мідь оркестрів молода І знов нас викликають поіменно, І хтось в строю за нас відповіда…
Таїна
За Джоном Піймай зорю, що небом проліта, Лиши з дитятком корінь мандрагори Пізнай, куди ідуть від нас літа,…
Білий цвіт
Зацвіло І дивно, Та й спливло над Димом…
Скіфський степ
Коров’як на могилі і тирса Над могилою небо як дзвін Щирим золотом степ цей світився, Казанами і чашами цвів…
Comments
You need to be signed in to write comments
