1 мин
Слушать(AI)Вересень
Де ходили ми степом тим,
Вже не б’ють крильми стрепети.
Не сміється ніч зорями
Там тепер все зорано.
Пригадай колись, любая,
Скільки там було люблено!..
Воду п’є з Дніпра вересень.
Сам-один пливе селезень.
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
На самоті
Гуляю по Донеччині Ти плачеш десь Пусте Світи мої
Прощальні гладіолуси
Ще довго так в твоєму Дзвеніли сміхом кришталі Блідо-рожеві Прощально шерхли на столі
Гойдалка
А день стояв у просині, Осінніх повен чар І гойдалка під Злітала вище хмар
Солдати Вітчизняної Ввійни
Схиляються у траурі знамена Змовкає мідь оркестрів молода І знов нас викликають поіменно, І хтось в строю за нас відповіда
