в перекладі Марти ТарнавськоїKazimiera
Zawieszone na nitce deszczu (Niczym si? nie mog?
Чим можу хвалитися далі,крім слів, що у вірша скритці:округлі жалю кораліна дощу завішені нитці.
Сповідь — ясно, була неповна,і розгрішення вже не
Дні — мов плетена біла вовна,ночі — чорна вовна шорстка.
Не підглянув ніхто з перехожих —всі розумні і дурні докупи,що крізь пальці пливли погожіхвилі щастя, яких не відкупиш.
Час застигле на місці —
Збереглись лиш, мов краплі на квітці,кольорові жалю кораліна дощу завішені нитці.***
