“Безсмертя нації — у слові”

Безсмертя нації — у слові,

А слово — Бог земних віків.

Лише нікчемні й

Зрікаються старих батьків.

Не робітництво, не селянство,

Не щирий, праведний народ,

А так собі — тупе міщанство,

Ходячий шлунок, жуйний рот.

Та, незважаючи на втрати,

На лайку й дорікання злі,

Я слово буду гранувати,

Щоб стало долею землі.

Щоб за освяченим порогом,

Де ера займеться нова,

Воно й насправді стало Богом,

Який у серці ожива.1972