Вже сірий день між горами розтанув,мов у долоні кучерявий сніг.
Коли йдемо з тобою між каштани —сріблом алеї стеляться до ніг.
З гори, де замок, сходить ніч на містопоміж ліхтарень стройовий шпалір,і світел мерехтить ярке намистонад білим містом нині, замість зір.
Мов привиди, понад водою звислизасніжені-замаяні мости.
Біжать з рікою невловимі мислі,і мрії рвуться в далечінь плисти.
Ми слухаємо, як ріка говорить,а музика її не знає меж.
В ріку сніжинки падають, мов зорі,і гомін дзвонів із церковних веж.1946
