1 мин
Слушать(AI)Зозуля
Ой, закувала знов зозуля.
Мабуть, кує вже сотий раз?
Вже двадцять весен в юних гуляхвідмірюю піснями час.
Роса сріблилась на малинах,хлоп’я молилось до весни.
Зозулями хвилини линутьі хлопцеві малюють сни.20 січня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Черемховий вірш
Вже ніч нагріта п’яним квіттямдимиться в черемховій млі,і букви, наче зорі, світятьв розкритій книжці на столі Стіл обростає буйним листям,і разом з кріслом я вже кущ З черемх читаю — з книг столистих —рослинну мудрість вічних пущ 2...
Пісня мандрівника
Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь На берег моря туга, в край землі жене,де океан манить піснями хвиль мене Покину стукіт вулиць та піду, де пристань,де линв протяжна пісня й щоглів має...
Життя по грецьки біос
Овес, метелики і присяги коханців Весна закрутить хмільно веретена травня Лисиці, куни і дівчата вранцівиходять мити очі в буйнолозих плавнях Годинник сонця квітам б’є години,і стулюються маки ввечері бентежно
Автобіоґрафія
В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені Тепер — де б я не був і коли-небудь,я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені А як зійшов...
