1 min read
Слушать(AI)Черемховий вірш
Вже ніч нагріта п’яним квіттямдимиться в черемховій млі,і букви, наче зорі, світятьв розкритій книжці на столі.
Стіл обростає буйним листям,і разом з кріслом я вже кущ.
З черемх читаю — з книг столистих —рослинну мудрість вічних пущ.21 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Підсвідомість
Понад похмуре, чорномуре бердопідносив замок кам’яний свій жест В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл;в льохах тримав рабів своїх він твердо Навколо замка виросли крокос,повій з-під листя вій глядів на жердь Щораз то більш впадал...
Над книжкою поезій
Люблю не раз вертатись до старого табурету,де кілька книжечок лежить завинених в газету Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,мов спомин, випливають із полиць слова вишневі Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,надихані зе...
До нас!
Каштани в ранок сивий, попелястийшуміли над твоїм вікном Ти встав, щоб далі ткати, далі пряститурбот, пісень та мрій Каштани наче прапори хвилясті) Хай час від цвілі бережешляхетне срібло весняного співу
Ліс
Навчися лісової мовиіз книги лисів та сарнят Виходить місяць до дібровиписать елегії на пнях Струмки полощуть срібло тиші,в росі купається трава Хай найпростіші з всіх словау книзі лісу ніч напише