Молоденький лікар вперше хворого прийма.
Розмовля баском солідним, щоки надима.
Хворий стогне: — Весь розбитий.
Занепав чомусь.
Лікар каже: — Зараз очі ваші подивлюсь.
Оглядає і говорить: — Мало ви спите,
А, по-друге, ви багато, голубе, п’єте.— А по-третє, — скрикнув хворий, — слухайте мене.
Не дивіться в праве око, бо воно скляне.
