1 min read
Слушать(AI)Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля.
Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі.
Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло.
Так народились перші ямби.
Слова не тесані в гамарні,слова, осріблені в вогні.
Складають радісні піснів весни заквітчаній друкарні.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Дві глави з літургії кохання
1Твій усміх має спокій квіту,бо суть тобі дана й відкрита:цвісти й горіти, в пустку світуз красою йти, щоб краще жити Щоб жити краще, ширше, вище О, більше світла Більше сонця
Мертві авта
Мов кусні зір розбитих, сплять на цвинтарях машин завмерлі авта,червоне квіття цвілі міряє застиглі в мідь роки й хвилини,і лиш незнане сонячне ядро колишеться, як вічна правда,що теж незнана й теж для нас невловна, наче синій дух бензини Був...
Ніч на площі Юра
Північ чорна, наче вугіль,ходить тінь по площі Юра,в’ються обручами смугина блискучих сірих мурах Місяць — таємничий перстень,вправлений у ночі гебан Будеш в срібнім сяйві мерзтипід холодним дахом неба Відрізнити сам не можеш,що тут...
Сад
Біологічний вірш у двох відмінах1Тріпочуться слова, мов бджоли на дощі,вривається розмова, ледве розпочата,спалахують думки й ховаються мерщій,і погляд, мов метелик, ясний і крилатий Кімната нам заміниться в квітчастий сад,і сплетемось, обняв...