Я слухала, слухала, слухала
Твоє мовчання, паузи між рядками,
Твою веселу вдачу, твоє повернення
До забутої орифлами
Крізь орігамі.
На висоті життєвих поривань
Ми такі щасливі, такі приречені
На світову гармонію...
Небес прозорих хлань
Грає на наших утомлених нервах,
На скороминущості днів.
На несхожості вічній...
У сценарії цьому -
Обертони тотальної байдужості,
Приглушені ноти зів'ялих квітів...
Наші священні дні як тепер надолужити,
Як нетривалі паузи
Просвітленням замінити?
