1 min read
Слушать(AI)Голод
Обгризли дерева за повіткою коні,
Гаряче дмуха вітер в степ,
Кублиться по шляхах і по оселях стогін
Жах росте.
А сонце нагартовані язики гостре,
А сонце в рослину смертельні ножі,
Гинуть у тузі тремтячі роси,
Розпука біжить.
Мандрують на бездоріжжі халабуди,
За ними стежить журний рип,
А на горизонті в фіолетах
Конає спечений грім.
Збентежено дивиться неосяжна блакить,
І одцвітають блідоволосі дні.
За повіткою голодні
Доїдають торішній гній.
Хвильовий Микола
Стихи Миколы Хвылевого. 1 декабря 1893 года — 13 мая 1933 года. Украинский поэт, прозаик, публицист. Основоположник настоящей новой украинской п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Трамвайний лист
Поспішала кудись на мітинг,вже смеркало і люкси цвіли,і здавалось: в далекім століттінедалеко трамвай плив Погасала прозора осінь,і бадьоро дзвенів крок Я чомусь одкидала косий почувала: бунтує кров Повернула до трамвая круто,раптом...
«На мінори розсипалась мряка»
На мінори розсипалась мряка, І летить з осики лист, Але серце моє не заклякло, Не замовкло, бо я — комуніст
Катеринка
За вікном зелена Зелена Дивно Падають,
Блакитний мед
Блакитний мед до уст прилип,душа — метелик колекційний,приколена натхненням до небес Антени… ах цікаво… ах Блукав і там над містом місяцьі до піщаних берегівтріпотно кораблі тяглися,а в щоглах кубливсяуламок бурі