Залізобетонний полігон

Хрущав граніт на щелепах дробарки.

Спливав Печерськ у банях-цибухах.

По зміні я виходив з кочегарки,

І ранок в небо співом вибухав.

І вже асфальтом до моста Патона,

Ще тепла від молочної роси,

Котилася ріка мого

І втілювалась в білі корпуси.

Вони під сонце зводились чеканно,

І нашим злетам заздрили орли.

Душа іще на подвиги чекала,

А наші дні вже подвигом були.