1 min read
Слушать(AI)Тим літом у Трахтемирові
На світанку приходила бабця Улита,
Приносила спілих грушок полумисок,
Казала:
На, поїж за мого
А син її не повернувся з
І дуже страшної війни.
Тим літом провадилися
Скіфського Трахтемирівського городища.
Поблизу ж
Вже другий місяць знімався фільм
Звільнення”.
Літаки налітали на переправу,
Палили зенітки,
І все було неприродно,
Як у кіно.
Тільки бабця Улита,
Зачувши з садка ті вибухи,
Ховалася в погріб, трусилася,
Казала:
О
А молодь сміялася над бабою Улитою,
Мовчав тільки другий її чоловік,
Інвалід дід
Єдиний мужчина на весь
І мені, може, теж було б смішно, коли б
Коли б так не
Плакати.
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Його прихід
Тихо як — ні шелесту, ні сплеску Світло як — в душі і навкруги Я чекав, і ось воно воскресло, Повінню зламавши береги
Нічний літак
Нічний літаче, міста не буди, Нехай собі спочине в снах дитячих І так всю ніч ґвалтують поїзди Зажди хоч ти, не квапся, мій літаче
Третя рота
Випускникам останнього набору Оде ської спецшколи С, із лав якої вийшли льотчики-космонавти Р Георгій Добровольський та Георгій Відкриваються знову ворота,
Напруга
Інженерові-енергетику М Прокидайся, інженере, Ковдру сну під ноги вергай Морок ночі