2 min read
Слушать

В степу

По хвилі зеленій пливе-виглибає ковчег для спасіння,і коршак у пошуках суші заточує лет,розмотана нитка сотається в небо від тіні,та слово благальне на кілька віків заліта наперед.

Крізь дошки розсохлі щілястий пирій протікає,і чвирка крізь пальці драглиста зелена трава,і степ розіллявсь — скільки око сягає,хитається снасть, і вітер гуде в рукавах.

Перепел випливе, виринуть роги сугачі,і обрій прозорий то зрине, то раптом впаде.

І хмара зависла, кружляє на сонці ледачо,і мливо струмує з-під неї донизу руде.

Байдуже душі, щоб пливти їй і тільки,її не бентежить полин чи ядушний чебрець.

І враз стрепенеться, коли захлинеться сопілка,і ти прошепочеш:

Коли вже там мандрам

Але тебе носить — куди і чому? — по рівнині,а знуджений погляд пристати не може ніде,хіба що спіткнувшись на всохлій пливучій зелині,на метр і не більше зароджений ляк відведе,і вгледить курган, і бабу примарну на ньому,що міцно руками стиска скам’янілий живіт,бо знає вона: о, як тяжко в оцьому огроміявляти життя, щоб згодом пливти через світ.***

0
0
46
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+