1 min read
Слушать(AI)На узліссі
Відхилялось чисте небо —жовтий полог йшов у літ,і світився в півня гребіньпід вікном, як первоцвіт.
Дивно нам сьогодні зранкувряд продмухувать шибкий замість солоду у склянкикласти липові листки.
Й крихти терпкості не чути —чи ж воно так й має буть,коли губ торкнеться сутіньчи вишнева каламуть?
Що ж, настоїм в лампі світло,ним окропим всі кути,де зберігся запах літа, —щоб не знати гіркоти.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Небесний вітряк на мотив Чурльоніса
Крізь хмари проломи, крізь срібні прорізипросиливши крила, небесний вітрякповітря молов, і пахло залізом,бо землю захвачував промінь-гостряк І сипалось мливо потічками світла,коня притрусивши у лузі й траву,а ген, спорошивши тополю столітню,н...
Вирій
Замкнувши простір в чистому обличчі,ти піднесешся на вершок величчя:попереду на ширину зітханнятриває густокриле кружеляння То — лебеді Чи, може, падолист Предтечі холоду — ворони — піднялисьна висоту, на ту, де звук холоне,хоча піс...
Вільна душа
Спонукувана ким і за чиїм велінням,ламаючи кістки, як шкаралущ насіння,проламуючи час, позбувшися томління,виламується з нас душа на облетіння І облетівши скрізь, вертається, мов з свята,м’якесенька, мов віск, легесенька, як вата Хоч біл...
Стремління
Я так тягнусь до тебещо стогін може лише мислитисьначе криничка у лузі —не зауважений нікимсам у собі й для небати ж — в кожній крапці зримостіі слух скасовано задля стремліннятуди до зглибленнятам де і «є» і де «нема»ой розчинитись пучками губами...
