Рішучість
Довгі крила — з очерету —розгортаються до лету:птах, що імені не має,із покою вилітає.
Я візьму до рук стрілу,колись роблену з лозини,покладу її на лук —доганяй швидку пташину.
У прошиту в шибці дучкуя угледжу, що за страх:на засушену колючкунаколовся жовтий птах.
І синенька цівка крові,наче заполоч, цвіте,а обабіч віть терноващось вибренькує на те.
Певно, птах отой крилатийзвався спокоєм.
Так…
Бо від чого тихо в хатіі солодке все на смак?
Обернись до віддзеркаленьв стінах, білених вапном:вказівний уткнеться палецьв цвіль, що виросла — давно?
Значить, затишок в господі,позачасся — сохнеш й ти!
Виступає цвіль
Швидше і себе протни!***
Павло Мовчан
Other author posts
Балада про пташку
Замисленим запахом льон засинів,і вибухли соняхи — у далині,і певність на Вічність вода засвітилау нуртах глибоких, блакиті горнилах Сиди, пий меди молоді з соломинки —дароване літо усім для зажинку Нехай спочиває душа під вербою,що з ду...
Досвід
Нерв пам’яті, оголений літами,вже занімів, і біль давно ущух;і пагорб часу, мов замет, розтанув,розмив сліди щоденних Що ти вчинив за дні своєї плотідля ствердження покладених І німував, і віддававсь скорботі,ятрив байдужим пустослів’ям ...
Серпневе
В пониззі, ген, вогні жаріють,аж золотіють береги,легкі підпалини чорніютьна хмарах ніжно-голубих Легкавий дух переймом з яруіде поволеньки на схід,де засвітився місяць каровідкритим поглядом на світ Початим вечором на чатистає вода біля...
Звертання до снігу
Ой, чистоти не вберегти,що мені очі Крізь подих снуйся і лети,крізь вушко голки, І білизна твоя яснавідтінює скорботу;бринить, бринить суха струна —чорнобиль чорноротий Віджив, засох і тільки звуккружляє, мов насіння,і проситься сте...