1 min read
Слушать(AI)Серпневе
В пониззі, ген, вогні жаріють,аж золотіють береги,легкі підпалини чорніютьна хмарах ніжно-голубих.
Легкавий дух переймом з яруіде поволеньки на схід,де засвітився місяць каровідкритим поглядом на світ.
Початим вечором на чатистає вода біля джерел,аби мовчати, колихатидрібненький, холодненький перл.
Своє затаєне шептанняпо лузі вистелила —
За кошеницю, за смеркання,за пожовтілий вже ромен.
І човен той хиткий, дощатийза дня пришпилений до пня —у ньому можна однуватиі почуватись, як
Проте далеко не відчалиш,не здоженеш швидких хвилин,допоки сам себе не спалишна жарі спілих ягодин.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Вихід “Твій подих пронозить мене”
Твій подих пронозить мене, наче воду у склянці, —хитається розум, вдихаються сльози в нестямці Яка коловерть — колування зелини дрібної, —невипита смерть нахолола в напої Життя недожите — пиття недопите з тобою Журбою розведена раді...
“Залізною брамою брязнуло місто”
Залізною брамою брязнуло місто,і простір у очі зайшов, наче Спахає з-під повсті травичка гоїсто,та смутки за втраченим вигоїть чим І бачиш крізь сльози розмите узлісся,мов патьоки крейди на чорній стіні Позаду ж не брама — залізна з...
Задавнений голос
Рот, закоркований землею,вже не звелить іти вперед,прямішають шаблі сталеві, а цвяхи й ґудзі металевівглибають в землю для прикмет Хто в час був заганявся стрімко,хто інші долі обганяв,давно зламав пшеничні стрілки,запавшись у минувшість дня<...
“Завершуйте радість у чистому слові любові”
Завершуйте радість у чистому слові любовій дозрілому трунку,не обертайте на камінь ні слова, ні думку:жити ж бо нам нароковано спільнодалеко-предальньо Зими снігами зведуться і весни клечальні;свіжа вода, що зросте понад вінця високі,змиє чол...
