1 мин
Слушать(AI)На золотих парусах
Красуня задумана
Золоті паруси нап’яла.
І сонце променем
Мене протяло, мов стріла.
Із прекрасним на серці болем,
Із осколком у серці
Я на кряж по камінню
Лісом іду багряним.
Заберусь на саму вершину,
Подивлюся — відомо куди!
Немов невгамовному сину.
Я серцю скажу: лети!
Крізь осінь оцю золотаву,
Через кряжів гірських
Лети у мою державу,
В молодий мій стомовний світ.
І спитається осінь: хто
По горах стрімких та
Пролітає, прострілений сонцем,
На моїх золотих парусах?
О вересня 1945 р.,
Балатон
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Слово про Мате Залку
За Тисою я питав: Чи чули про нього ви Чи мужній до вас Голос його з Москви
Мене війна веде все далі
Мене війна веде все Просторами чужих земель Де й наші птиці не літали, Іду, мов давній менестрель
Плацдарм
Ми вночі підійшли до ріки, Форсували із ходу її У підхмар’ї заграв Нам горять в несходимі краї
Демобілізованому
Ти їдеш додому туди, до Дніпра Позаду Європа, шалена пора Ти згадку про неї довіку носи, Повище підкручуй гвардійські вуси