Слово про Мате Залку
За Тисою я питав:
Чи чули про нього ви?
Чи мужній до вас
Голос його з Москви?
Чи знаєте, як за
Славний ваш
В гарячій Іспанії
Серед потрісканих скал?
Скажи, покажи, мадяр,
Де він блукав юнаком:
Чи в горах оцих до
Здіймався із рюкзаком,
Чи, може, отут ходив,
Де я проїжджаю конем,
Може, степи ці любив,
Що я освітив огнем.
Може, пішов на
Від тихих оцих
В подвижницьку путь земну,
Що випала нам
Скажи, покажи, мадяр,
Мені Лукача слід
Того, хто за тебе вмирав,
Вмираючи за Мадрід.
Здається, він з нами
У гуркоті, у диму,
Ракети сяйво
Стелять до ніг
Ніч, а війна гримить,
Довкола гуде в горах.
Місяць крізь хмари летить,
Розіп’ятий на вітрах.1945,
Залаба
Олесь Гончар
Другие работы автора
Піхотинець
Опалений полум’ям бою, В диму прокоптілий гіркім, Гордись, піхотинцю, собою, Званням рядовим своїм
Побратими
Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу Солдатський стан, суворий Тих, з ким в краї ішов ворожі,
На Дунаї
Мисливець, веселий і п’яний, Стоїть у дворі короля І бронзові рани рвані, Видно, йому не болять
Сцена в степу
А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної У мене в степу не було