1 мин
Слушать(AI)Село без місяця
Я не люблю села без місяця.
Зимою ночі пусті й страшні.
В кімнаті нудно.
Я не знаходжу собі місця.
Бачу якісь потвори уві сні.
Почуваю, що ця запльована річ
Місяць глупий і обезпоезений
Зосередковує всі благання в безтямну ніч.
І коли зрештою з’являється —видається такий заспокоюючий і помпезний.
Гарно — так приблизно годині о 9-й вечора
На долину вийти, пройтись по стежках саду.
Можеш уявить,що ходиш по схилах гренландського глетчера,
Коли сріблить і ілюзить предметинебесна лампада.***
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Поезії згуби
1 З перерізаним І захололим осміхом І куди рушити не знав
Трамп
В моїй душі стільки болів і ран роз’ятрених, Як на Хрещатику електричних ламп І навіщо для мене стільки вигуків отеатрених, Коли для вас до кінця і завжди я — трамп
Шукачам щастя
Ви, що шукаєте І ви, що вбачаєте у ньому привид Справа в тому, що вам важко І тому так багато кривд
По в’язкій стежці
Чвалав сьогодні по полю, По в’язкій стежці Вітер дув в шию до болю, Зір губивсь на далекій мережці