1 мин
Слушать(AI)Може й так
Може, й так.
Я не справдив
І малого
Але знаю:
В праці
Не скривила рука.
Може, й так.
Я одсталий для вас,
Віра моя
Але знаю:
Любов до пригноблених
В моїм серці росла і цвіла.
Може, й так.
Помилявся, схибив,
Згайнував, змарнував свій
Але руки
Потом солоним
Не раз і на раз.
Тільки брехня:
Я не кликав ніколи назад.
Не покличу й тепер!
До останнього
Свого поту з
Не обтер.
З
И
Ш
Ь”,
З
У
Ч”, 1923.
Дмитро Загул
Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
І PEREANT MORITURI
Хай гине все, що жить не варте, У кого замість сяйва – дим Набік – у кого биті карти З дороги силам молодим
Обжинкова
Нехай гуде Мелодія дротів, Як пісня На радісний мотив,
Марійка
В вечірню, химерну годину, Як обрій гине в імлі, Не раз без руху застигну, І тужно стане мені
“Ой піду ж я в чисте поле”
Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій Там розвіється на Нерозлучний смуток мій
