Щось бризнуло попереду,
Наринуло і
У груди подорожнього.
Заледве голубим
Бринів поранок між дерев,
А зараз повінь
І ліс заворожила.
І солов’ї, по горло в
Загорнені, почувши
Світання, захлинаються,аж згіркло в горлі.
Бреде в ранковій
Світанний гомін.
Стоять, мов коні, що
Сполохано ушима.
Їх вітер скоро осідла,
І довгі поводи напне,
І пустить чвалом.
До себе сонце в гості.
