Світанок у лісі

Щось бризнуло попереду,

Наринуло і

У груди подорожнього.

Заледве голубим

Бринів поранок між дерев,

А зараз повінь

І ліс заворожила.

І солов’ї, по горло в

Загорнені, почувши

Світання, захлинаються,аж згіркло в горлі.

Бреде в ранковій

Світанний гомін.

Стоять, мов коні, що

Сполохано ушима.

Їх вітер скоро осідла,

І довгі поводи напне,

І пустить чвалом.

До себе сонце в гості.