2 min read
Слушать

Костомаров у Саратові

Але що ж робити живій душі у цій державі смерті?                                 В.

МисикIЗа роком рік росте твоя тюрма,за роком рік підмур’я в землю грузне,і за твоїм жалінням заскорузлим,за безголів’ям — просвітку нема.

Живеш — і жди.

Народжуйся — і жди.

Жди — перед сконом.

Жди — у домовині.

Не назирай — літа збігають згіннібез цятки неба й кухлика води.

Ти весь — на бережечку самоти,присмоктаний до туги, ніби равлик,від вибухлої злості занепалий,не можеш межі болю осягти.

А світ весь витих, витух, відпалав,не вгамувавши вікової спраги.

Він висмоктав із тебе всю одвагу,лишив напризволяще і прокляв.

IVЗадумалася свічка —повечоровий спах.

Розрада невеличка —і голова в руках.

Розіп’ятий на рамисосновому хресті,звіряєш самотіднедавні тарарами.

Загублений між днів,не спам’ятаюсь досі.

Під вибухами сосон —мов на морському дні.

Важкі обвали літі пам’яті провали.

Але ж і дні настали —оцей вселенський гніт.

Мій Боже, білий світ —це біле божевілля —не варт твого зусилля,то й бідкатися встид.

0
0
396
Give Award

Стус Василь

Стихи Стуса Василя. Васи́лий Семёнович Стус (6 января 1938 — 4 сентября 1985) — украинский поэт, диссидент, политзаключённый. Герой Украины (200…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Суррогатное псевдоматеринство
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+