в перекладі Марти ТарнавськоїChristina
In an Artist’s Studio (One face looks out from all his
Одне лице глядить з усіх полотен,ця сама постать — то сидить, то йде:а ось вона й сама, укрита, жде,а в дзеркалі весь чар її істоти.
Чи королева вся у позолоті,чи вквітчане дівчатко молоде,свята чи ангел на картині, деця сама думка в цій же самій плоті.
Так він живе лицем тим день і ніч,вона ж на нього дивиться ласкаво,ясна, мов місяць, мов мигтіння свіч,не зблідла від чекань, і не лукава,така, як в час надії перших стріч,така, якою снить його уява.***
