2 min read
Слушать

Задавнений голос

Рот, закоркований землею,вже не звелить іти вперед,прямішають шаблі сталеві, а цвяхи й ґудзі металевівглибають в землю для прикмет.

Хто в час був заганявся стрімко,хто інші долі обганяв,давно зламав пшеничні стрілки,запавшись у минувшість дня.

А зверху грейдери, лопати, скло, жужелиця і пісок,панахає метал крилатий і тиші шар, і синій шовк,і приголомшені телята жують нейлоновий

Я ж синові, як помрячений, товчу щодня: — Учись!

Учись!

Він кпинно дивиться на мене, ніби забув я слова смисл.

І пада гуркотом шаленим звук отверділий —зверху вниз.

І навпіл небеса розтяті оголюють пітьму земну,і видно кулі та гармати,осколки, шаблі, стріли, лати,будучину і

Забийте глеєм жерла кляті, замажте вуха,щоб не чуть, як крок печатають солдати,що землю на губах несуть.

Як виють пси, шаліють коні, реве худоба, рветься час,як кров, запікшись, стука в скроніі як залізо многотоннелетить, повзе, іде на

І вигнуті уже підкови, іржаві цвяхи і шаблізаворушились жваво знову, оживши, виповзши з землі.

І зіржавілий голос

За

Лопату повертаю круто, — землею забиваю рот…***

0
0
45
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+