1 мин
Слушать(AI)Звертання до реп’яха
Відволого, сизо, білопідступавсь похмурий ліс,і стирчали в полі стріли,ніби смерть гуляла
Та на цій сталевій нивіуцілілі реп’яхипідіймалися щасливобадилиняччям сухим.
Але вище них звеласягордоросла бугила —у якому вона часікоронована була?
Обминули коси, стріли,посуш, пошесть
Й ми з тобою уціліли —в горлі зірвана
Уціліли ми з тобою,як трава при
Задля чого стільки болю?
Чорна тінь і білий прах?
Дні високі, дні жорстокі,і — ламкі з тобою — мизупинились — ані кроку —посередині
Зупинились, уціліли,заворожені, — в
Кружеляє в полі білімдовкіл нас відвільгла
Задля чого мертві чати,
Задля чого днів запас?
Бугило, реп’яше-брате!
Тут є час, немає ж нас…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Таке ти полечко
Не надивитись, ані вжитись,не вкоренитись, ні вхопить,ні навпростець, ні полем битимпо перемірять, не пройти Таке ти, полечко життєве,така ти, доленько земна,що день по дневі, день по дневіп’ю безмір навхилки до дна І не нап’юсь, не пога...
Будяки
Примарні, сухі, прямостійні, незламніпробились крізь товщі дощів та Як свідчення вічні чи спогади давні,вичісує вітер насіння з голів І літо згорнувши у пам’ять дводільну,мичкастим корінням вчепившись у ґрунт,немов нагадали, що всі ми не...
Ідилія
Тонка, як волосінь, співка осіння барваі обриси плавкі розкрилених пташин;і літо залиша на виногронах карби,проміння запада до самих серцевин І рукавчаста тінь стоїть на перехресті —хто відцуравсь її при перших холодах Чому, чому мені лі...
Піднесення
Обличчя небом налилось Під пахвами — повітря струм Спадають капці з ніг — і ось лечу: несе мене самум Пух тополиний… Пух