Смуток

В зелених композиціях сьогодні ріс,а потім довго з корпусами,з міськими корпусами розмовляв.

І руки бліді, наче місяць.…його, його далекий сніп!до мене геній простягав— то Леонтовича зелений,зажурний, як осінній дощ.

Журба, турбота, і сум, і смуток…вклоняюсь вам!

Люблю у полі, на могилістояти в вечорахі прислухатись, і молитисьтому, що там маячить ледве,коли далеко на селіперекликаються

То в композиціях зеленихросте мій дух— гармонія

В зелених композиціях сьогодні ріс….