Дід умер.
Попа
В хату запросила,
Сама сіла біля
Та й заголосила:— Ой склав же ти свої ручки,
Заплющив же
А ти ж любив огірочки,
Любив огірочки.
А ти ж любив
До чарки й до їжи,
А ти ж любив
Солоні і
Роздуваючи
В темному куточку,
Піп надувся: —
Арештантів
Огірочки,
Годі уже, досить,
Баба глянула на
Та як заголосить:— Ой батюшко ріднесенький,що ж мені казати?
Ой батюшко святесенький,
Як же промовляти?
Ой батюшко вусатенький,
Як же голосити?
Ой батюшко пузатенький,
Про що ж говорити?
Піп на неї як гарикне, мов з пустої бочки:— Годі, бабо!
Ляпай краще знов про огірочки.
