* *
І знову цілу ніч верзлося:біжу зацькований, мов звір,і слід кривавиться на росах,і піт рудий туманить зір.
І знову бачу світ багряно.
За мною полум’я і дим,гаряча заграва над станом,безправ’я над добром моїм.
І знов в ганьбі стріваю ранок,і ліс мені, мов звірю кліть.
Та прийде день мій невблаганно,ще мить, ще мить!..***
