1 min read
Слушать(AI)моя крихітко!
ну знову невиспані кліпають очі
і десь в моніторі завмерла давно.
буденність тебе всю поглинути хоче..
але ти упевненно встоїш. на зло!
для тебе відкрити комусь свою щирість?
немов апогею в душі. все туман.
цей світ мав таку некоректну сміливість
хотів охопити тебе...
а що той туман?
укутав тривоги, приспав всі гріхи,
замів всі сліди,
спалив всі мости.
до тла ті мости!!
світлину у серці пробив на віки.
А твоя душа немов Андромеда
шукає Персея, що звільнить від Кета.
23.ХІ.2015 00:11́́
малаВита
Вот странная муза у меня - боль...
Когда мне плохо, тогда и пишу.
Я всего лишь делаю первые шаги в творчестве. Но хочу, чтобы меня не просто чит
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
пыль.
холодные окна. пустые квартиры. мертвые тени застыли в сети мы.
Заблуждение
Ты что! хочешь убить нас обоих?! Или так, проверяешь на слабость? Ты просил идти за тобою, Но у нас впереди только пропасть. Ты твердишь, что со мной, что все ладно.
Призрак прошлого
По пустынным тоннелям моей памятиБродишь ты - призрак прошлого. Я так долго ждала нашей встречи с тобой, Хоть все врут, что в этом нет хорошего. И холодным касанием своих нежных рук Ты пробудишь во мне вкус забвения.