2 min read
Слушать

Вагався дощ

1.

До кого, пташко, жалібно квилиш? —я перехожий випадково гаєм:хто спуститься, обізветься з узвиш?

Кого ти кличеш? — І сама не

А чи заповниш криком пустоту,щоб обізвався голос безіменний,а чи затчеш ти нитку золотув ткання широке і таке зелене?

Побіля губ уже стоять дощі,упали навзнак схрещені дороги —візьми мій голос доточи хутчій:кричи, кричи у небо до знемоги.

І відгукнеться хтось-таки,

Хтось зглянеться на вперте покликання,як не відлунком — золотом пожежабо ж глухою хвилею смеркання.2.

Вагався дощ, то ткавсь, то уривавсь,то прикидався снігом сам собі,то надвоє чомусь перегинавсьі задивлявсь у води голубі.

Дзвонив дзвіночок — ртутні пухирцісріблилися у птиці на пірці,кругліли звуки — нурилася плотьв сполохану небесну прохолодь.

І глибшав зір, щоб осягнуть блакить,там б’ють ключі і тчеться синя нить.

І що ж побачив? — глибину струмливу,дзвіночок срібний, руку полохливу,плоть невагому, зрощену у ртуть,яку під руки птиці дві несуть.***

0
0
14
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Мальчик с трубкой
Как гоблин свою монетку искал
Расставание
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+