1 min read
Слушать(AI)На два голоси
— Свистілочко-сопілочко,кленова моя гілочко,з-під пучок дим — чи ти гориш,чи упилася сутінню?
Чому ти на губах мовчиш,і як тебе роздмухати?— Ніскілечки, ніскілечки,—відспівує сопілочка,—гуду, гуду, мов бджілочка —золочена
В твоїх руках я гілочкасумна і
Бо м’ятні твої пученькизакуті у каблученьки,у срібні перстеньки:завдали серцю мученьки,стлумивши мої звученьки,холодні
Торкнуться інші рученькиі устонька палкі,розквітну квітом рутоньки,і серце буде чутоньки,заграють без осмутонькиусі лади співкі.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
5 Біля вікна
1 По дорозі до Петропавловської Цей янгол двокрилийна палі фортецікружляє за вітром,ніяк не зірветься,а шпиль, що завершував царське стремління,поглиблює янгольську муку й боління О місто, в намисті містків і бруківки,золочене скріз...
Коло річки
Там ліс шумів і обсипалась хвоя,а нас вітри минали стороною,проходили, сипнувши жменю голок,сталевих голок в спину навздогонок І перед нами в дзеркалі рухливімдерева ворушились полохливі:углиб і вбік — на темному зелене —з вільшиною розпукана...
5 Шлях додому
1 На півдорозі зупинивсь І озираюсь на прожите:там всі обличчя запеклись і погляди А поруч — літо: при воді танцюють сині
“Тихенько відійди”
Тихенько відійди,відколивайсь, як звук, —холодний блиск водиуже торкнувся рук Це осінь починадочасно брати квит —її рука сумнакислички рве на спит В маленький козубокопеньків набери,тихенько на клубокпозмотуй кольори І відступись ще...
