О принесіть як не надію,
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст
І так застигну, так
Хоч кухоль з рідною водою!..
Я тільки очі напою,
До уст спрагнілих притулю,
Торкнусь душею вогняною.12.
IX.1921
1 min read
Слушать“О принесіть як не надію”
0
0
127
Give Award
Олександр Олесь
Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (23 листопада [5 грудня] 1878, Білопілля, Харківська губернія (нині — Сумська область) — 22 липня 1944, Прага, Пр…
Other author posts
Лебідь
На болоті спала зграя лебедина Вічна ніч чорніла, і стояв Спало все навколо, тільки білий Тихо-тихо сходив кров’ю своїх ран…
В роковини Шевченка
Одно питання мимоволі Весь час в думках моїх встає: Чому не вгледів він сонця волі, Чому тепер він не жиє Якими дужими громами Пророчий голос би гримів,…
“З серцем повним смутку-горя”
З серцем, повним смутку-горя, Утомився я І прийшов на берег моря, Щоб журбу свою…
На чужині
Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див Було для мене страшно вмерти, Умер і нагло знов ожив…
Comments
You need to be signed in to write comments
