О принесіть як не надію,
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст
І так застигну, так
Хоч кухоль з рідною водою!..
Я тільки очі напою,
До уст спрагнілих притулю,
Торкнусь душею вогняною.12.
IX.1921
1 мин
Слушать“О принесіть як не надію”
0
0
127
Подарок
Олександр Олесь
Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (23 листопада [5 грудня] 1878, Білопілля, Харківська губернія (нині — Сумська область) — 22 липня 1944, Прага, Пр…
Другие работы автора
Ти не прийшла
Ти не прийшла в вечірній Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно І сонце сходило в…
Лебідь
На болоті спала зграя лебедина Вічна ніч чорніла, і стояв Спало все навколо, тільки білий Тихо-тихо сходив кров’ю своїх ран…
“З серцем повним смутку-горя”
З серцем, повним смутку-горя, Утомився я І прийшов на берег моря, Щоб журбу свою…
Безсмертники
Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки форма їх такою же…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
