1 min read
Слушать(AI)Осіннє
Хутко осінь хутко
Мов сумно-жовтий
Обсипле темну цю
Де вперш бажанням
Як вперше
Прийшов за нею.
Чому так пізно ти
Може запитуєш у
Але тепла уже
І слабне промінь
Я не забуду перший
Що душі наші
Незримим ланцюгом
Тепер я владар всіх
У серці
Серце став.13.
II. 1916.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Зима
Сніг спадає і скрізь так Ніби Лебідки Прозорий вітер з
Місто “Вдихаю я тонку отруту”
Вдихаю я тонку Садів гамірливо-бензинних Люблю розпачливість Незнайомої Зіни,ажурний капелюх незнайомої Зіни
Осінь між гір
Пустіє між І щовечірньо осінь ходить над Зорі холонуть Звідки звідки ти вітре холодний
Я “Я — жертва погасаючого світу”
Я — жертва погасаючого світу Я — поранений звір Можливо, що прибув на І кинув довкола зневажливий зір