1 мин
Слушать(AI)Тернина
Немов метелик полум’яний,на кущ тернини сонце сіло.
У твої очі синьо-тьмянідивлюсь натхненно і несміло.
Коли нас ніч розділить сонних,серця заб’ються в нас окремо,щербатий місяць снами томить,чарує мертво і зелено.
Та не лякайся, моя люба,спокійно тої жди хвилини,коли коханням день окрилить,коли весна на кущ терниниметелик сонця знов пришпилить.29 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Над книжкою поезій
Люблю не раз вертатись до старого табурету,де кілька книжечок лежить завинених в газету Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,мов спомин, випливають із полиць слова вишневі Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,надихані зе...
Міф
Неначе в книгах праарійськихпідкова, човен і стріла В діброві сяє срібне військо,шумлять санскритськії слова Русяві й стрункочолі йдуть племена,і їхні друзі — кінь та корабель Горять на небі ясних зір знамена,мов перехрест окрилених...
Схрещення
Об хмару хмара, мов об дошку дошка,ударить глухо, й небо затріщить З лопати хмари сиплються дощі,немов пісок дзвінкий В зелену ложкулистка бере калина дощ, мов юшку,і п’є, і п’є, мов струмінь щастя жданий,мов бризки сім’я, мов росу цілющ...
Пісенька до сну
Не думай Спи Думки — отрута щастю Цвітуть дві тіні — дві лілеї чорні
