1 min read
Слушать(AI)Тернина
Немов метелик полум’яний,на кущ тернини сонце сіло.
У твої очі синьо-тьмянідивлюсь натхненно і несміло.
Коли нас ніч розділить сонних,серця заб’ються в нас окремо,щербатий місяць снами томить,чарує мертво і зелено.
Та не лякайся, моя люба,спокійно тої жди хвилини,коли коханням день окрилить,коли весна на кущ терниниметелик сонця знов пришпилить.29 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Над книжкою поезій
Люблю не раз вертатись до старого табурету,де кілька книжечок лежить завинених в газету Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,мов спомин, випливають із полиць слова вишневі Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,надихані зе...
Міф
Неначе в книгах праарійськихпідкова, човен і стріла В діброві сяє срібне військо,шумлять санскритськії слова Русяві й стрункочолі йдуть племена,і їхні друзі — кінь та корабель Горять на небі ясних зір знамена,мов перехрест окрилених...
Схрещення
Об хмару хмара, мов об дошку дошка,ударить глухо, й небо затріщить З лопати хмари сиплються дощі,немов пісок дзвінкий В зелену ложкулистка бере калина дощ, мов юшку,і п’є, і п’є, мов струмінь щастя жданий,мов бризки сім’я, мов росу цілющ...
Пісенька до сну
Не думай Спи Думки — отрута щастю Цвітуть дві тіні — дві лілеї чорні
