1 min read
Слушать(AI)Тернина
Немов метелик полум’яний,на кущ тернини сонце сіло.
У твої очі синьо-тьмянідивлюсь натхненно і несміло.
Коли нас ніч розділить сонних,серця заб’ються в нас окремо,щербатий місяць снами томить,чарує мертво і зелено.
Та не лякайся, моя люба,спокійно тої жди хвилини,коли коханням день окрилить,коли весна на кущ терниниметелик сонця знов пришпилить.29 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Зельман
Закрутився світ безкраїй,зелень на землі й на небі Ой, дівчатам заплітаютьу волосся сонця гребінь День зелений, день хрещатий,герці радісних лошат В пісні важко передатите, чим крилиться душа
Молитва
Заходить день за днину,мов сонце за параван далеких гір Вже від ждання нас болить зір,вже сивини на головах є труш
Черемхи
Мов свічка, куриться черемхав побожній вечора руці Вертаються з вечірні лемки,до хат задумано йдучи Моя країно верховинна, —ні, не забуть твоїх черемх,коли над ними місяць линевівсяним калачем
Пісенька до сну
Не думай Спи Думки — отрута щастю Цвітуть дві тіні — дві лілеї чорні
