І я не я і ти мені не ти

І я не я, і ти мені не ти.

Скриплять садів напнуті сухожилля.

Десь грає ніч на скринці самоти.

Десь виє вовк по нотах божевілля.

Бере голодну тугу — як з ножа.

Дзвенять світів обледенілі дзбани.

І виє вовк.

І вулиця чужав замет сміється чорними зубами.

І виє вовк, ночей моїх

Заклацав холод іклами бурульок.

Вповзає вовк і тягне мерзлий хвіст,в сузір’ї Риб вловивши кілька тюльок.

Ти, вовче, сядь.

Ти на порозі ляж.

Ти розкажи свою пригоду вовчу.

А смушки скинь.

Навіщо камуфляж?

Ти краще вий.

А я собі помовчу.

Погрійся тут, моя нічна мано,хоч ми із казки вибули за віком,аж поки ранок в чорне домінозіграє з нами вогниками вікон.аж поки сонце перепалить пругі сплачуть пітьму стріхи

Лежить овеча шкура

І скімлить пес розумний на порозі…