1 min read
Слушать(AI)До дна
Я витесав поему з срібла,поема — мов ялиця.
Весна спинилась і приблідла,мов з дива молодиця.
Співай, сокиро, теслі безум,розтісуй пісню знову!
Углиб, до дна співуче лезовстромляю в корінь слова.20 січня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ars poetica II 4
Мистецтво поезії II, 4Захоплений дітвак,захоплений красою,один із тих бурлак,які живуть росою Захоплений до краю,мов барва в рожі згусла Нічого більш не маю,лишень кедрові гусла Для Нього хочу грати,рукою в гусла бити
Об’явління
Я ждав так довго, я ждав на хвилю ту,як врешті зрозумію життя таємний глузд,зів’ялий лист незнання, мов буря, розметуі роздеру безвісність, мов плахту, нагамуз Землі закриту книжку в обгортці синій небаз дрижанням від напруги руками розгорну<...
Бджола
Лисніє липовий, липневий липець,липучий і лискучий в білім збанку В нім розтопились зорі на світанкуі пахощі левад, квітчастих китиць Над озером пахучим, золотавимдзеленькає маленькая бджола На брезклі брижі жовтого чолалягає тінь ї...
Весільна ніч
Палає ніч пташиним співом Хто ж, люба, ложе нам постелить Дивись, як сяє мерехтливоу вікна місяць — чару келих Хрещатим мохом і коханнямнас оплете нестямне щастя
