Боюсь згасити світло лампи,бо може стати ще страшніш,і ніч, розкладена на ямби,у серце вбилась, наче ніж.
Ніяк заснути!
Кличуть півні,годинник б’є, і місяць лине.
Мій сон, мій голос неспокійнийв моїй трагічній Батьківщині.
1 min read
СлушатьУривок
0
0
103
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Схрещення
Об хмару хмара, мов об дошку дошка,ударить глухо, й небо затріщить З лопати хмари сиплються дощі,немов пісок дзвінкий В зелену ложкулистка бере калина дощ, мов юшку,і п’є, і п’є, мов струмінь щастя жданий,мов бризки сім’я, мов росу цілющ...…
Вишні
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко Моя країно зоряна, біблійна й пишна,квітчаста батьківщино вишні й соловейка Де вечори з євангелії, де світанки,де небо сонцем привалило білі села,цвітуть н...…
Два серця
У вечір, в обрії, у співпідем, обнявшись, перед себе Мов черепицю із дахів,зриває вітер зорі з неба І, відділившись від юрби,загорнемося в хутро ночі Хай два серця — два голубиспівзвучно й тужно затріпочуть…
Елегія про перстень молодості
Розсунулись, мов карти стіни,угору стеля поплила,і вікна згасли в синій тіні,найближчі речі вкрила мла Так ява стала сном Уже не стеля, лиш глибінь,уже не стіни — далечіньі, наче іскри в тиші сплячій,далекі, недосяжні в мряці,дзвінкі, мі...…
Comments
You need to be signed in to write comments
