Винова дама, — а гора Хомок,
Винові крила темінь розпустила,
І запросив голубку
Потанцювати танго любомиле.
Вечірнє танго, танго на Хомку,
Ти обіймаєш білими руками,
Поклав щоку я на твою щоку
Невже щось може бути поміж нами?.
Пробач мені, що, може,
Моя нога з твоєю йде у танго
Чотири роки грів я автомат,
Чотири роки йшла нога за танком.
Твій чорний локон вітер причесав,
Але не це мене в тобі
Я в хромових чоботях й при часах
Невже тебе оце в мені лиш манить?
Любов — солома, і сірник не згас,
Одна хвилина і — пожежа в
Я завтра їду в шахти на Донбас,
Але, повір, тебе я не забуду.
Моя ви дамо на горі Хомок,
Де тільки не носило й не ходило,
Ми — ви і я — голубка й
Удвох танцюють танго любомиле.1979
