Епічний вечір
Під прапором мідянолистих буків,де сонце покотилось вогняним тарелем,засмаглі хлопці, мов джмелі на луках,гудуть, і вибухає пил з рудих цегелень.
На бурунах трави, в зеленім диміколишуться корови, мов тяжкі колоди,і зорі в зорі дзвонять понад ними,й шумлять під ними буйно життєтворчі води.
Той струм, що з сонних квітів синім димомпроходить в стиглість ядер, спрагу росту будить,насіння кільчиться, упавши в плідну вогкість.
Мужчини волохаті палять темним окомдівок широкобедрих, смаглих, повногрудих.
Горбатий янгол лісу манить теплим мохом.
Завиті у пергамент неба зодіакиввижаються нам у хрестах щоночі,і мрії наших вір горять стожарним маком.
І з зір загаслих іскри осявають очі,червоні півні синій місяць кличуть —це буревій краси, прапервнів громовиця!
Так родяться релігії й суспільний лад.
Боги й звірня.
Громада до громади.
Епічний вечір починає владу,і синій, вічний стяг лопоче таємниче.
Усоте прославляю буйноту життя!27 жовтня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Другие работы автора
Мертві авта
Мов кусні зір розбитих, сплять на цвинтарях машин завмерлі авта,червоне квіття цвілі міряє застиглі в мідь роки й хвилини,і лиш незнане сонячне ядро колишеться, як вічна правда,що теж незнана й теж для нас невловна, наче синій дух бензини Був...
Проповідь до риб
До карасів, до коропів і до дельфінів,до всіх братів з солодких і солоних вод:— Ви не давайте нам ікри ані фішбінів,ми прагнем ваших просторів, і волі, і пригод Важка вода, та від води ще важче небо Тому принаджує нас ваша глибина,чарує ...
Молитва до зір
Не срібло миршаве, не хміль,не лавр сумнівний і двозначний,не дотепів грайливих сіль,не успіх в грі на риск небачній,не уст золотомовних мед,не почестей солодка маннаі навіть не чеснот букет,що світлість їх не раз оманна,не винограду темний сіку к...
Хліб насущний
У дно, у суть, у корінь речі, в лоно,у надро слова і у надро сонця В екстазнім шалі, в час, коли найтонша,роздерти вглиб свідомості запону,аж зсунеться із нас, мов зайва шкура Лілеї сну пом’явши, плахта курявзвилась у трубку з золотої бл...
