1 мин
Слушать(AI)“Приспало просо просеня”
Приспало просо просеня,
Й попростувало просо,
Де в ямці спало
І в сні дивилось косо.
Йому сказало просо: спи,
Заплющ косеньке око.
Залізли коники в снопи,
І хмара спить високо.
Заснув у хащі сірий
І лапою укрився.
Твій сірий вовк в воді
І спати завовчився.
Заснуло поле і горби,
І на дорозі пустка.
В солодкім сні біля
Росте твоя капуста.
Заплющ косеньке око й ти,
Підстав під вухо лапку.
Як будеш спать — будеш рости,
Маленьке зайченятко.1970
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Скіфська колискова
Колесо котить себе В голосі колеса сухо Степ даленіє в рябе, Дихає спеченим духом
Саду
Опала тінь на землю обігріту, Чоловіки заснули біля хат, Зелені руки, повні білоквіту, На теплу ніч розкинув сонний сад
Моя осінь
Шепоче дощ про тебе у траві, Ріку читає сірими очима Ідуть з роботи землі степові, Лежить гора з сосною за плечима
“Синій сон у небесному морі”
Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об літак