1 min read
Слушать(AI)Моя осінь
Шепоче дощ про тебе у траві,
Ріку читає сірими очима.
Ідуть з роботи землі степові,
Лежить гора з сосною за плечима.
Сухе намокло небо і стебло,
У зайченят ростуть веселі зуби,
І кавуняче зернятко
Червоною краплиною на губи.
Подовшали тривоги і листи,
Ліси на глину, на пісок опали.
Лиш ти одна, мені одна лиш
Мій палиш сон і душу мою палиш.1975
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“За птахом піниться вода”
За птахом піниться вода В малому полі мак Пречисту хмару І макоцвітний погляд ронить
Новорічна колискова
Сніг приліг на землю, льольо, Притуливсь до тебе я, І гойднулась біля Новорічна ніч
Імператриця Варвара
Ні бекання, ні мекання у мжичці, Куди не кинь — по голову плюта В короні з буряків на буряковій Із димаря Варвара виліта
“Куди тобі сонечко”
— Куди тобі, сонечко — До зими — Ось моє віконечко — Підвези