1 min read
Слушать(AI)Скіфська колискова
Колесо котить себе.
В голосі колеса сухо.
Степ даленіє в рябе,
Дихає спеченим духом.
Дим засина з колоском,
Сплять жеребці і кобили,
Спить у траві молоко.
Дихає баба з могили.
Гиля, моє скіфеня,
Гиля на вичинку шкіри.
Гиля в сідло на коня
Меч свої зуби ошкірив.
Бринзою пахне роса,
В меду злипаються очі.
Бог прикотив
Темною хмарою з ночі.
Колесо котить себе,
Голос у колеса довгий.
Соб, та гаття, та цабе
Вовк одягається
Гиля на сон, на спання,
Бавитись нічого сміхом.
З ранку, моє скіфеня,
Станеш до вечора скіфом.
І пролетиш на
Кров і літа, що
З бабою в очі
Буду дивитись з могили.1970
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Сільська поема
На сірому крилі, на скіфській сірій ночі, Де все жага, і доля, і мана, Лілова тінь весни, грози вишневі очі, І ти, моя любове, не сама
Повернення до Львова
IДесь далеко-далеко, що лиш слово домове, Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, моє місто-любове, Твоє ніжне крило пролітає в мені
Танго — 1945
Винова дама, — а гора Хомок, Винові крила темінь розпустила, І запросив голубку Потанцювати танго любомиле
Пісня про життя
Заспіваю твоє ім’я, Твоє тихе ім’я вишневе, Де між хмарами Свою ніжну дорогу небо