Я закохалася весною,
Я покохала восени.
І я зневірилась зимою,
Коли ішов лиш перший сніг.
Я тихо сіяла любов,
Та квітів ти її не бачив.
Шукав букети у садах чужих,
В той час в моєму пелюстки зав'яли.
А я чекала, вірила, жила.
Іскра палала, серце покидати не хотіла.
Душа кричала - та мовчала я.
Мовчала, вірила, і так любила.
Не розуміла, як саму себе вбиваю.
Зізналась в чистих почуттях тобі -
А ти сказав:"Пробач, тебе не пам'ятаю.."
І тут все обірвалося в мені.
Тоді від холоду твого, а не зими,
Погасла іскра у серці моїм.
Та крила виросли - і сили надали.
Змінилась я. Змінилась назавжди.
Я вже не буду та, якою ти мене зустрів.
Кричатиму, коли захочу замовчати
І плакать буду, стримуючи сміх.
Бо я змінилася. Змінилась назавжди.
Я закохалася весною,
Я покохала восени.
І я зневірилась зимою,
А ти мене не зрозумів ще навесні.
26.04.17
