2 min read
Слушать

Питання

Мово убога в устах недоріки —тільки й спроможен сказати

Сніг дотліває, піняться ріки,хвилі прозорі горблять ріллю.

Світла, ой світла в очах невимовність:шум зашумовує, вітер хмелить,над головою хмари верховніперемальовують світлу блакить.

Для похвали, мабуть, слово… і

Світе безмежний, відбитий в мені,наче в очах перелітної бджілки:крапля роси на медовій струні,лоно молочне солодкого цвіту,світле весьдення і хвиля тепла,фарба співуча минулого літав пам’ять щілясту вогнем натекла.

Зверху — лубець, але зелень зісподу,зокола — голос, всередині ж — біль!

Ймення, як взяток в бджолину колодувизбирав — тісно в самому собі.

Але не висловить захвату й криком —з горла за голосом вилетів рій:— Ой та навіщо, світе великий,вічне мовчання внизу і вгорі?

Зором всотав все до лушпини,слухом і пошум, як в мушлю

Та як в сопілці — в душі порожнина:хто ж тільки дмуха в мою глибину?***

0
0
15
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Героическая Тула
Фауст краткое содержание
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+